Відомості Верховної Ради України (ввр), 2001, n 25-26, ст. 131 ) { Із змінами, внесеними згідно із закон - страница 7


політичної партії, вчинене у зв'язку з їх державною чи громадською

діяльністю, -


карається позбавленням волі на строк від десяти до

п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.


Стаття 113. Диверсія


Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або

інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння

тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування

або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи

оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій,

спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння,

поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій, -


карається позбавленням волі на строк від восьми до

п'ятнадцяти років.


Стаття 114. Шпигунство


1. Передача або збирання з метою передачі іноземній державі,

іноземній організації або їх представникам відомостей, що

становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або

особою без громадянства, -


караються позбавленням волі на строк від восьми до

п'ятнадцяти років.


2. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка

припинила діяльність, передбачену частиною першою цієї статті, та

добровільно повідомила органи державної влади про вчинене, якщо

внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди

інтересам України.


Р о з д і л II


^ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я ОСОБИ


Стаття 115. Умисне вбивство


1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій

людині, -


карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти

років.


2. Умисне вбивство:


1) двох або більше осіб;


2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного

перебувала у стані вагітності;


3) заручника або викраденої людини;


4) вчинене з особливою жорстокістю;


5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;


6) з корисливих мотивів;


7) з хуліганських мотивів;


8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією

особою службового або громадського обов'язку;


9) з метою приховати інший злочин або полегшити його

вчинення;


10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням

статевої пристрасті неприродним способом;


11) вчинене на замовлення;


12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;


13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за

винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу, -


карається позбавленням волі на строк від десяти до

п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією

майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї

статті;


14) з мотивів расової, національної чи релігійної

нетерпимості.

{ Стаття 115 із змінами, внесеними згідно із Законами N 270-VI

( 270-17 ) від 15.04.2008, N 1707-VI ( 1707-17 ) від 05.11.2009 }


Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного

душевного хвилювання


Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного

хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного

насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку

потерпілого, -


карається обмеженням волі на строк до п'яти років або

позбавленням волі на той самий строк.


Стаття 117. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої

дитини


Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час

пологів або відразу після пологів -


карається обмеженням волі на строк до п'яти років або

позбавленням волі на той самий строк.


Стаття 118. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної

оборони або у разі перевищення заходів,

необхідних для затримання злочинця


Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної

оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для

затримання злочинця, -


карається виправними роботами на строк до двох років або

обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на

строк до двох років.


Стаття 119. Вбивство через необережність


1. Вбивство, вчинене через необережність, -


карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років

або позбавленням волі на той самий строк.


2. Вбивство двох або більше осіб, вчинене через

необережність, -


карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми

років.


Стаття 120. Доведення до самогубства


1. Доведення особи до самогубства або до замаху на

самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу,

примусу до протиправних дій або систематичного приниження її

людської гідності, -


карається обмеженням волі на строк до трьох років або

позбавленням волі на той самий строк.


2. Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в

матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох

або більше осіб, -


карається обмеженням волі на строк до п'яти років або

позбавленням волі на той самий строк.


3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї

статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього, -


карається позбавленням волі на строк від семи до десяти

років.


Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження


1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне

ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що

спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну

хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою

працездатності не менш як на одну третину, або переривання

вагітності чи непоправне знівечення обличчя, -


карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми

років.


2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має

характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з

метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів

расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на

замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, -


карається позбавленням волі на строк від семи до десяти

років.

{ Стаття 121 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1707-VI

( 1707-17 ) від 05.11.2009 }


Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження


1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне

ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою

наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що

спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату

працездатності менш як на одну третину, -


карається виправними роботами на строк до двох років або

обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на

строк до трьох років.


2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або

його родичів чи примусу до певних дій або з мотивів расової,

національної чи релігійної нетерпимості, -


караються позбавленням волі від трьох до п'яти років.

{ Стаття 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1707-VI

( 1707-17 ) від 05.11.2009 }


Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне

у стані сильного душевного хвилювання


Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного

душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного

насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, -


карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти

до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох

років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або

позбавленням волі на строк до двох років.


Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень

у разі перевищення меж необхідної оборони або

у разі перевищення заходів, необхідних для

затримання злочинця


Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі

перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів,

необхідних для затримання злочинця, -


карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти

до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох

років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі

на строк до двох років.


Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження


1. Умисне легке тілесне ушкодження -


карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот

годин, або виправними роботами на строк до одного року.


2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило

короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату

працездатності, -


карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від

ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на

строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або

обмеженням волі на строк до двох років.

{ Стаття 125 із змінами, внесеними згідно із Законом N 270-VI

( 270-17 ) від 15.04.2008 }


Стаття 126. Побої і мордування


1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших

насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили

тілесних ушкоджень, -


карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот

годин, або виправними роботами на строк до одного року.


2. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені

групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких,

або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -


караються обмеженням волі на строк до п'яти років або

позбавленням волі на той самий строк.

{ Стаття 126 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1707-VI

( 1707-17 ) від 05.11.2009 }


Стаття 127. Катування


1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю

або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв,

мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого

чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі

отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з

метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою

особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також

з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб -


карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.


2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою

групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної

нетерпимості, -


караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти

років.

{ Стаття 127 в редакції Законів N 2322-IV ( 2322-15 ) від

12.01.2005, N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008; із змінами,

внесеними згідно із Законом N 1707-VI ( 1707-17 ) від 05.11.2009 }


Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості

тілесне ушкодження


Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -


карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти

до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох

років, або обмеженням волі на строк до двох років.


Стаття 129. Погроза вбивством


1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися

здійснення цієї погрози, -


карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням

волі на строк до двох років.


2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з

мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -


карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти

років.

{ Стаття 129 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1707-VI

( 1707-17 ) від 05.11.2009 }


Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини

чи іншої невиліковної інфекційної хвороби


1. Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження

вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної

хвороби, що є небезпечною для життя людини, -


карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням

волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до

трьох років.


2. Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи

іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те,

що вона є носієм цього вірусу, -


карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.


3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо

двох чи більше осіб або неповнолітнього, -


караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми

років.


4. Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини

чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для

життя людини, -


карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти

років.


Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов'язків,

що спричинило зараження особи вірусом

імунодефіциту людини чи іншої невиліковної

інфекційної хвороби


1. Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим

працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи

несумлінного ставлення до них, що спричинило зараження особи

вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної

хвороби, що є небезпечною для життя людини, -


карається обмеженням волі на строк до трьох років або

позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати

певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох

років.


2. Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження двох чи

більше осіб, -


карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми

років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до трьох років.


Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення

медичного огляду на виявлення зараження

вірусом імунодефіциту людини чи іншої

невиліковної інфекційної хвороби


Розголошення службовою особою лікувального закладу,

допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або

медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду

особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої

невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя

людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД)

та його результатів, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням

службових або професійних обов'язків, -


карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до

двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох

років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням

права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на

строк до трьох років або без такого.


Стаття 133. Зараження венеричною хворобою


1. Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка

знала про наявність у неї цієї хвороби, -


карається виправними роботами на строк до двох років, або

арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до

двох років, або позбавленням волі на той самий строк.


2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені

особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною

хворобою, а також зараження двох чи більше осіб або

неповнолітнього, -


караються обмеженням волі на строк до п'яти років або

позбавленням волі на строк до трьох років.


3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті,

якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -


караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.


Стаття 134. Незаконне проведення аборту


1. Проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної

освіти, -


карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від

ста до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до

двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.


2. Незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий

розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої, -


карається обмеженням волі на строк до п'яти років або

позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права

обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до

трьох років або без такого.


Стаття 135. Залишення в небезпеці


1. Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в

небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів

до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або

внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без

допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу

надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив

потерпілого в небезпечний для життя стан, -


карається обмеженням волі на строк до двох років або

позбавленням волі на той самий строк.


2. Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої

дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, -


караються обмеженням волі на строк до трьох років або

позбавленням волі на той самий строк.


3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї

статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі

наслідки, -


караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми

років.


Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в

небезпечному для життя стані


1. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для

життя стані, при можливості надати таку допомогу або

неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам,

якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження, -


караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від

ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до

шести місяців.


2. Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в

небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу

або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи

особам -


караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців,

або обмеженням волі на строк до трьох років.


3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї

статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого, -


караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років

або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

{ Стаття 136 із змінами, внесеними згідно із Законом N 270-VI

( 270-17 ) від 15.04.2008 }


Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони

життя та здоров'я дітей



3644440519540779.html
3644473189111712.html
3644551488467604.html
3644616351050198.html
3644869771065659.html