Наталія Карпенко - Матеріали науково-практичної конференції м. Чернігів, 1 листопада 2011 року Чернігів 2011


^ Наталія Карпенко


Індексування, анотування та реферування як види аналітико-синтетичної обробки документів


Для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів існують різні види наукової обробки документів. Розглянемо більш детально такі з них, як: індексування, анотування та реферування.

Здійснення ефективного пошуку документів можливе лише за умови певної організації зберігання самих документів і відомостей про них. Інакше кажучи, необхідно дотримуватися зручного порядку в розташуванні документів у книгосховищі та їхніх бібліографічних записів у пошукових масивах, тому їх доцільно групувати за певними ознаками.

Групування документів відповідно до їх тематики, галузі знання забезпечує індексування. Суть його полягає у зарахуванні документа до певної групи, класу відповідно змісту. Індексуючи документ, здійснюють переклад відомостей про нього з природної мови на штучну – інформаційно-пошукову (ІПМ), залежно від якої документи підлягають обробці за такими видами індексування: систематизація, предметизація, координатне індексування.

Під систематизацією розуміють визначення індексу документа відповідно до його змісту за таблицею певної системи класифікації. Систематичні класифікації завжди будуються на основі класифікації наук. Для зручності їх оформляють у вигляді таблиць.

Сьогодні десяткова класифікація американського бібліотекознавця М. Дьюї (ДКД), основана в другій половині ХІХ ст., найбільш поширена у світі, нею користуються в бібліотеках не лише США, а й ще 134 країн. Дьюї вивів необхідність класифікації книг за змістом, відповідно науковим дисциплінам, а не за форматом, як було раніше. Кріпосне розташування книг змінилось на систематичне, яке дозволило впровадити відкритий доступ до фондів.

Набуває великого поширення “Універсальна десяткова класифікація” (УДК). Розвиток міжнародного співробітництва в галузі бібліотечної справи, бібліографії в кінці ХІХ ст. сприяв розробці міжнародної бібліотечно-бібліографічної класифікації. УДК була створена бельгійськими бібліографами А. Лафонтеном і П. Отле на основі десяткової класифікації М. Дьюї, який безкоштовно передав авторські права на її використання та модифікацію. У 1993 р. розроблений електронний еталон УДК, що зберігається в Королівській бібліотеці в Гаазі та має 61 тисячу ділень. В Україні УДК використовується з 1962 р. Більш ефективному впровадженню в нашій країні сприяє публікація еталона класифікації українською мовою, здійсненою Книжковою палатою України.

Найпоширеніша сьогодні в нашій країні бібліотечна класифікація – ББК. Вона була створена на основі УДК в радянські часи і побудована на фундаменті марксистської ідеології. На сьогодні її застосовують як універсальні так і спеціальні бібліотеки України.

Зміст документа можна визначити й іншою пошуковою мовою – мовою предметних рубрик, тобто у вигляді короткого формулювання теми документа. Так, книга “Ринок цінних паперів” може бути зарахована до предметної рубрики “Цінні папери”. Визначення предметної рубрики називається предметизацією. Вона використовується при створенні традиційних предметних каталогів і картотек, предметних покажчиків, електронних каталогів.

Інформаційно-пошукова мова предметних рубрик базується на основі природної. Правильне формулювання рубрики є найважливішим етапом предметизації. Основною вимогою виступає лаконізм у поєднанні з точним розкриттям змісту документа. У формулюванні рубрик використовують майже всі частини мови, окрім дієслів, прислівників і займенників. Також використовують словосполучення: “Навколишнє середовище”, “Друга світова війна”, “Опір матеріалів”, “Підручники і посібники”. При формулюванні предметних рубрик стає питання про використання скорочених форм найменування предмета. Як правило, використовується повна форма, але, якщо скорочена дуже поширена (ООН, НАТО), то може застосовуватись і вона.

Існує поняття координатного індексування, в ході якого зміст документа передається за допомогою ключових слів і дискрипторів – найважливіших спеціальних термінів, які вживаються в тексті. Для книги з інформатики це, наприклад, можуть бути такі поняття: “інформаційний пошук”, “інформатика”, “інформаційно-пошукова мова”.

Бібліографічний опис, систематизація і предметизація не завжди досить повно і чітко розкривають зміст документа. Більш зрозумілу і повну характеристику може бути надано в результаті його анотування і реферування.

Анотація – це вторинний документ, коротка характеристика первинного документа з погляду його змісту, призначення, форми та інших особливостей.

Анотації є засобом повідомлення користувачів про існування документів певного змісту і характеру, вони сприяють орієнтації в документальних потоках. Складання анотацій - творчий і суб’єктивний процес, який найменше формалізований і тому вимагає від анотатора найвищого професіоналізму.

Реферат – це вторинний документ, стислий точний виклад змісту первинного документа, що включає основні фактичні відомості та висновки, без додаткової інтерпретації або критичних зауважень автора реферату. Реферат може дати настільки повні відомості, що користувачу не потрібно буде звертатися до першоджерела.

Реферування – процес аналізу чи синтезу одного або кількох первинних документів, результатом якого є створення нового документа – реферату.

Анотації та реферати використовують всюди, де люди мають справу з документами: в бібліотеках, бібліографічних установах, таких як Книжкова палата, в органах науково-технічної інформації, архівах, музеях, в книжковій торгівлі, книговидавництві, журналістиці тощо.

^ Об’єктами анотування виступають наукові, навчальні, довідкові та офіційні видання, науково-популярна та художня література, статті із журналів та газет.

Основною сферою складання рефератів виступає науково-технічна інформація, тому об’єктами реферування є наукові статті, описи винаходів, монографії, навчальні посібники, наукові праці, дисертації, звітна науково-технічна й дослідно-конструкторська документація. Слід пам’ятати, що не реферуються бібліографічні покажчики, стандарти, інструкції, рекомендації, словники, хрестоматії, довідники, художня література.

При анотуванні важливо відповісти на запитання про що йдеться в документі. Сам процес коротко можна представити як ознайомлення з первинним документом – узагальнення ознак змісту – написання анотації.

При складанні реферату треба в першу чергу відповісти на запитання що є в первинному документі. Процес реферування поділяється на такі етапи: читання та оцінка первинного документа - реферативний аналіз змісту, тобто витяг та узагальнення відомостей - стислий виклад змісту.

Основними методами згортання і надання відомостей при анотуванні є: цитування, перефразування, інтерпретація. Цитування – це дослівне відтворення фрагментів, речень первинного документа. При перефразуванні та інтерпретації допускається заміна деяких термінів і понять, певне коментування окремих аспектів твору, але при цьому важливо зберігати об’єктивність у подачі відомостей, намагатися повно і точно передати зміст твору.

Анотації поділяються на довідкові та рекомендаційні. ^ Довідкова анотація перш за все уточнює назву документа, вона може подавати додаткові відомості про автора, а також про форму, жанр, призначення твору, яких немає в бібліографічному описі. Такі анотації максимально короткі. Наприклад:

^ Граматичний практикум містить вправи різних ступенів складності, таблиці та тексти з ключами для перевірки

Довідкові анотації складаються переважно для бібліографічних посібників та покажчиків на навчальні, наукові, довідкові, офіційні видання.

^ Рекомендаційна анотація подає не лише характеристику, а й оцінку твору. Її завдання – пропагувати і рекламувати кращі твори, тому її складають так, щоб зацікавити, привернути увагу до документа.

Рекомендаційні анотації використовуються здебільшого у рекомендаційній бібліографії та складаються переважно на літературно-художні, науково-популярні видання.

При складанні анотації добирають словесні кліше – маркери. Кожному аспекту змісту відповідає свій маркер. Наприклад: для аспекту – відомості про автора, існують маркери - “автор, доктор …наук, професор”, “автор, видатний письменник...” тощо.

При редагуванні анотацій треба звертати увагу на те, щоб:

В рефераті слід уникати:

Також, треба:

- усунути шаблонні словосполучення, наприклад: “у цій монографії розглядається…” замінити на “Розглядається…”

Реферування великою мірою залежить від професіоналізму, ерудиції, навіть від психофізичних особливостей людей. Тому реферати на один і той самий документ можуть істотно різнитися.

За глибиною розкриття змісту реферати поділяють на інформативні та індикативні. Інформативний реферат максимально повно розкриває зміст первинного документа. Індикативний реферат містить лише відомості про головні аспекти змісту первинного документа. Виділяють ще аспектні реферати або реферати-резюме. Їх складають на основі переробки інформації та виділення лише аспекту, який є цікавим для певної групи користувачів.

Єдиних вимог до обсягу реферату немає, він може становити від 500-600 до 9000 знаків, у середньому це 35% обсягу першоджерела.

З метою зменшення суб’єктивізму в теорії та методиці реферування на сьогодні розроблено різні підходи до відбору інформації. Тривалий час для реферування застосовували так званий конспективний метод, при якому референт на свій розсуд відбирав відомості для реферату з первинного документа і викладав їх у скороченій формі. Потреба формалізувати цю операцію призвела до розробки поаспектних методів реферування.

З тексту первинного документа виділяють змістові аспекти, які потрібно відобразити в рефераті. Аспекти складають у вигляді анкет чи схем. Якщо аспекти змісту розмістити у вертикальних графах, а рівні згортання інформації – у горизонтальних, отримаємо так звану сітку фасетів, тобто табличний план реферату. Існують приблизні анкети, схеми, таблиці для документів, присвяченим різним темам.

Методами складання текстів рефератів є: перефразування, інтерпретація, екстрагування. Екстрагування – дуже поширений метод, при якому аналізуючи первинний документ, у тексті виявляють речення, які потім повністю або із незначними змінами переносять до реферату. Така методика базується на виявленні в тексті спеціальних словесних кліше – маркерів, індикаторів і конекторів.

Маркери ми розглянули раніше. Індикатори не прив’язують твердо до певного аспекту, вони вказують на речення, яким автор надає особливого значення (“слід підкреслити”, “ таким чином”, “важливо мати на увазі”). Конектори призначені для виділення речень, які обов’язково пов’язані з маркірованим аспектом (“при цьому”, “такі як”, “зокрема”). Для полегшення роботи з вибору відповідних речень складають спеціальні словники, де всі маркери, індикатори і конектори розташовані в алфавітному порядку.

У наш час практично всі розвинені країни світу мають референтські служби. В Україні функції такої служби виконують Книжкова палата України, деякі інформаційні установи, наукові бібліотеки. Так, Книжкова палата України здійснює випуск “Літопису авторефератів”. Національна бібліотека НАН України формують загальнодержавну базу даних “Україніка наукова”, на основі якої виходить реферативний журнал “Джерело”. Національна наукова бібліотека імені Вернадського випускає “Реферативний журнал України”.

Необхідність анотування та реферування щораз більших обсягів документів зумовили впровадження автоматизації цих процесів, які базуються на можливості виявлення в тексті первинного документа фрагментів, що містять заздалегідь зумовлені змістові аспекти. Автоматизація звичайно прискорить цей процес, збільшить кількість анотованих та реферованих документів, що підвищить оперативність і якість бібліографічного пошуку. На жаль, такий підхід не завжди гарантує відбір з тексту найважливіших відомостей, тому важливим питанням є співвідношення в застосуванні автоматизованого та інтелектуального анотування та реферування.


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Диомидова Г.Н. Библиография. Общий курс: Учеб.пособие / Г.Н. Диомидова.- М.: Книга, 1978.- 239 с.

  2. Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів / Н.М. Кушнаренко, В.К. Удалова.- К.: Вікар, 2003.- 328 с.

  3. Столярова Ю.Н. Документальный ресурс: Учеб. пособие / Ю.Н.Столярова. – М.: Либерия, 2001.- 149 с.

  4. Бойчун Т. Відділ наукового опрацювання документів і організації каталогів / Т.Бойчун // Вісник Книжкової палати. - 2004. - №1. - С.7.

  5. Петренко Н. Вивчаємо українські таблиці УДК / Н.Петренко // Вісник Книжкової палати. - 2003. - №5. - С.14-16.

  6. Сербін О. Оптимізація інформації як передумова індексування та систематизації в рамках еволюції структури і функцій бібліотечної науки / О. Сербін // Бібліотечний вісник. - 2010. - №5. - С. 16-24.

  7. Сукиасян Р. Консультант, эксперт при индексировании / Р. Сукиасян // Научные и технические библиотеки. - 2010. - №7.- С.27-32.



УДК 023:338.2


Ірина Ільченко


^ МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

БІБЛІОТЕЧНИХ ПОСЛУГ


До останнього часу наші бібліотеки самі визначали, які послуги пропонувати читачам, але щоб ефективно функціонувати у майбутньому, необхідно приділяти значну увагу такому напрямку діяльності як маркетингові дослідження. Маркетингові дослідження є основним інструментом, який дозволяє визначити, наскільки діяльність бібліотеки відповідає потребам користувачів, наскільки корисні для останніх запропоновані послуги. Маркетингове дослідження не може бути одноразовим заходом або проводитися випадково. Це має бути комплекс заходів, які носять системний характер, включають збір даних, їх опис та аналіз. Результати маркетингового дослідження є основою для прийняття стратегічних рішень, що до напрямків діяльності бібліотеки та вирішення проблемних питань роботи.

Бібліотека університету вже має деякий досвід проведення анкетування студентів, які проводились в 1998 та 2008 роках. Але у 2010 році методична рада бібліотеки ЧДТУ прийняла рішення провести комплексне аналітичне дослідження. Для реалізації цього заходу була розроблена програма маркетингового дослідження "Бібліотека університету: проблеми та перспективи розвитку”. Вона складалася з анкетування читачів різних категорій, аналітичного дослідження матеріалів анкет та проведення „круглого столу” за участю студентів, викладачів та представників адміністрації університету для обговорення матеріалів дослідження та прийняття відповідних спільних рішень.

Анкетування проводилось протягом січня – лютого 2011 року, що пояснюється найбільш активним відвідуванням читачами бібліотеки під час сесії. Анкета включає 25 питань, що охоплюють всі напрямки бібліотечної діяльності. Також анкета умовно розділена на три частини. Перший блок питань стосується оцінки користувачами організації роботи в бібліотеці, наявних фондів та визначає ступень задоволення потреб користувачів. Другий блок питань висвітлює рівень обслуговування, питання спілкування бібліотекарів з читачами, та оцінку їх професійного рівня з позиції користувача. І третій блок питань стосується задоволення читачів матеріальним забезпеченням бібліотеки, умовами праці та перспектив їх покращання. Анкетування передбачало анонімний статус респондентів, які мали змогу заповнювати анкети в любому зручному для них місці на протязі визначеного терміну анкетування та повернути на спеціально визначені пункти збору анкет в бібліотеці.

Після повної обробки матеріалів за результатами аналізу даних була створена та роздрукована “Зведена таблиця результатів анкетного опитування маркетингового дослідження «Бібліотека університету: проблеми та перспективи розвитку», з якою були ознайомлені адміністрація університету, студентське самоврядування, а також всі бажаючі.

Як свідчать результати аналізу анкет, найпотужнішим суперником бібліотеки в наданні інформації є Інтернет. На сьогодні це є реальність з якою потрібно рахуватися, оцінюючи ефективність діяльності бібліотеки. 91 % наших респондентів, незалежно від факультету та форми навчання, в пошуках потрібної інформації в першу чергу звертаються до Інтернету та інших мереж.

Бібліотека університету, як джерело інформації, займає у відповідях читачів почесне друге місце – 87 %. Останню позицію по цьому питанню займає 5 % опитуємих, які нікуди не звертаються у пошуках інформації для навчання, бо Їм достатньо матеріалів, отриманих на лекціях.

Що найчастіше стає приводом звернення до бібліотеки університету? Абсолютна більшість студентів зауважила , що їх спонукає до цього рекомендація викладача. Якщо останній проінформує , що необхідна література є в рідній бібліотеці – до нас вирушить 71 % студентів. 58% читачів звертаються до фондів бібліотеки у складних випадках, будучі впевнені, що знайдуть необхідну інформацію. Обов’язково, в першу чергу, для отримання необхідної інформації до бібліотеки звертається 47 % студентів. Абсолютна більшість студентів відвідує бібліотеку у середньому 1-2-рази за тиждень, при цьому 41 % витрачають на роботу в бібліотеці не більше години, а 38 % - от 1 до 3 годин. Кожен день відвідує бібліотеку 4% користувачів, при цьому витрачають до 5-ти годин для роботи в бібліотеці лише 1 % користувачів.

Аналіз використання фондів показує, що найбільше активно використовується фонд методичних видань , друга позиція – навчальна література, ступень використання періодики та довідкових видань знаходиться приблизно на одному рівні, нажаль, менш за все використовується наукова література.

Відповіді другої частини анкети стали приємною новиною для співробітників бібліотеки. Виявилось, що 97% респондентів не відчувають складнощів при спілкуванні з бібліотекарем. 87 % не мали конфліктних ситуацій під час відвідання бібліотеки. Лише 4% користувачів зауважили, що проблеми в спілкуванні з співробітниками виникають у них час від часу і , як наслідок, часті конфліктні ситуації. 95 % респондентів вважають бібліотекаря ерудованим та освідченням фахівцем, який може допомогти стосовно будь – якого питання. Саме тому регулярно звертаються по допомогу до співробітників під час відвідування бібліотеки 57 % читачів.

Чи потрібна бібліотека сучасному студенту? Відповідь на це запитання намагались дати учасники « круглого столу», який був третім, заключним, етапом маркетингового дослідження. В цьому заході прийняли участь представники адміністрації, студентське самоврядування та представники бібліотеки. Обговорювались питання відповідності фонду бібліотеки запитам читачів, та відповідність бібліотечних послуг, умов праці читачів в бібліотеці сучасним потребам навчального процесу. Обговорення почалось з демонстрації слайд-презентації «Шлях книги до читача: короткий путівник по бібліотеці», перегляд якого супроводжувався пояснювальним текстом. Наприкінці обміну думками, учасники круглого столу «Бібліотека університету: проблеми та перспективи розвитку » прийняли програму заходів по удосконаленню роботи бібліотеки, яка знайде своє відображення в подальшому плануванні діяльності бібліотеки.


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Концепция маркетинга для публичных библиотек : Пер.с нем.- М,1992.-143 с.

  2. Міщенко Г. Маркетинг і бібліотека.- К., Національна Парламентська Бібліотека України, 2004.- 94 с.

  3. Соціологічні дослідження в бібліотеках: методика організації і проведення./ укл. Луньова І.Є.- Дніпропетровськ, Дніпропетровська ОУНБ, 2002.- 58 с.



УДК 027.7:37.091.12


Світлана Бакун


^ РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ

У ПІДГОТОВЦІ СУЧАСНОГО ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНОГО СПЕЦІАЛІСТА


Бібліотека – це серце університету, а комп’ютерна мережа, яка забезпечує пошук інформації, - його кровоносна система. Без них університет жити не може.


(В. Брюховецький – укр. педагог, почесний президент Києво-Могилянської академії.)


Розвиток науки та освіти в Суспільстві Знань невід’ємно пов’язаний з діяльністю університетів. Це безумовно, як і те, що більшість стратегічних завдань сучасного університету тісно пов’язано з діяльністю його бібліотеки. Чи, точніше, має бути пов’язана. Власне, університетська бібліотека є інформаційною основою науково-освітнього процесу, тією творчою лабораторією, від ресурсів та послуг якої багато в чому залежить якість, зміст навчання та наукових досліджень.

Бібліотека – не лише місце книговикористання, але також і мозковий центр університету, що пов’язаний незчисленними нитками з усіма світовими інформаційними ресурсами.

Якою є сьогодні бібліотека університету в Україні? Спробуємо порівняти ідеальне з реальним. Ідеальної моделі бібліотеки сучасного університету не існує. Це динамічна структура, яка розвивається, змінює певні функції.

Якою бути сьогодні і в майбутньому університетській бібліотеці – це залежить від того, яким буде університет і навпаки – університет буде таким, яким буде його бібліотека.

Наважимося запропонувати кілька основних варіантів існування сучасних університетських бібліотек в Україні.

Варіант перший: бібліотека університету є допоміжним, обслуговуючим підрозділом з мінімальним завданням   забезпечення навчального процесу і мінімальним набором, передусім навчальної літератури.

Варіант другий: найбільш поширений: бібліотека і університет живуть у паралельних світах, інколи пересікаючись у спробах, наприклад, взаємодії з коригуванням навчальних планів, відповідно до наявного фонду чи навпаки, або у проведенні спільних культурологічних та інформаційних заходів. Університет розвиває свої навчальні та дослідницькі програми, не орієнтуючись на бібліотеку. У свою чергу бібліотека розвиває свої колекції за власним розумінням стратегії університету.

В результаті маємо те, що навіть найкраще організована і багата бібліотечна колекція не «працює»: певний набір сервісу і послуг не відповідає реальним потребам вчених, викладачів і студентів.

Варіант третій: університетська бібліотека працює на випередження. Наприклад, у створенні віртуальної колекції матеріалів до курсів, використанні електронних ресурсів: у запровадженні дистанційного навчання, у віртуальному проведенні наукових досліджень тощо.

Тепер повернемося до можливих шляхів творення моделі сучасної університетської бібліотеки в епоху суспільства, яка базується на інформації, на знаннях.

Серед першочергових завдань сучасної університетської бібліотеки – розвиток електронної колекції, створення електронної бібліотеки, заснованої на власних ресурсах і на доступі до якісної світової наукової інформації. Така бібліотека, об’єднана програмними і технічними засобами, дасть змогу забезпечити науковців, викладачів, студентів з одного боку і представити світовій спільноті українські надбання з іншого.

Успішна організація навчального виховного процесу залежить від багатьох чинників. Зокрема від роботи бібліотеки навчального закладу, яка має стати сьогодні основною ланкою в забезпеченні інформацією, як студентів так і викладачів.

Організація роботи бібліотеки на сучасному рівні – оснащення комп’ютерами, доступ до Інтернет, програмне забезпечення для ведення електронного каталогу, формування фонду мультимедійних засобів та організація для студентів і викладачів умов для роботи з інформацією – перетворюють її на сучасний інформаційний заклад.

Змінюються і завдання. Необхідно навчити студента працювати з джерелами інформації як на традиційних так і електронних носіях, з електронним каталогом, базами даних, пошуковими інформаційними системами. Майбутній спеціаліст повинен уміти не лише знайти, а й опрацювати інформацію, проаналізувати її, застосувати у конкретному випадку. Тому освоєння нових інформаційних технологій в бібліотеці ВНЗ відбувається у двох напрямках: бібліотечному та освітньому.

Основними факторами впливу на формування професійних інформаційних потреб читачів бібліотек ВНЗ є загальноцивілізаційна тенденція формування інформаційного суспільства; стрімкі соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні; реформування вищої освіти, її зближення з вимогами Болонського процесу, спрямованого на інтеграцію Європейського освітнього простору; впровадження нових стандартів освіти, навчальних планів і програм; опанування дидактичного потенціалу особистісно-орієнтованого підходу, науково-дослідницька робота. Ці аспекти складають підґрунтя щодо визначення основних позицій розвитку бібліотек ВНЗ.

У сучасному світі активне впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, безумовно, сприяє удосконаленню навчально-виховного процесу, забезпечує доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Якщо не маєш розумного сусіда – веди бесіду з книгою. Так кажуть у народі.

Соціологи та психологи всього світу давно дійшли тієї думки, що читання розвиває інтелект, формує духовно зрілу, освічену, гармонійну особистість. Не можна недооцінювати роль бібліотеки у забезпеченні молоді необхідною інформацією. Саме бібліотека є тією підвалиною, на якій зводиться простір культурного суспільства. На сьогодні бібліотеки, реалізуючи концепцію інформаційного суспільства, тобто зберігаючи, обробляючи, поширюючи інформацію на традиційних і електронних носіях, займають ключову позицію серед постачальників інформаційних послуг. Але погляд на бібліотеку тільки з точки зору інформаційних функцій є дещо однобоким. Бібліотека повинна зберігати соціальну та культурну пам’ять, що міститься в матеріальному предметі – книзі, розвивати в користувачеві потребу в ній. Книга як матеріальний об’єкт не має естетичного замінника. Комп’ютерну революцію не зупинити, однак і паперових книг читається у світі все більше і більше.

Бібліотека вищого навчального закладу (ВНЗ), будучи одним із його головних підрозділів, може не лише допомогти у вирішенні найскладніших проблем навчання і розвитку, але й сприяти виробленню ціннісних орієнтацій, впливати на формування в стінах закладу інтелектуального та культурного середовища – того особливого ґрунту, на якому зусилля викладачів і вчених принесуть плоди. Бібліотека здатна створювати атмосферу творчої зацікавленості у навчанні, науці, мистецтві, впливати на стан духу, який не піддається жодним вимірам та оцінкам, проте лежить в основі моралі, сприяти вихованню української душі.

Як зацікавити студента, зробити його не просто учасником навчального процесу, а виховати патріотом свого вузу, активним учасником життя ВНЗ, – цьому питанню приділяють чимало уваги ректорат, факультети, кафедри.

Саме на досягнення цього успіху спрямовані зусилля колективу Наукової бібліотеки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т .Г. Шевченка.

Відвідувач повинен переступати поріг бібліотеки із захопленням і благоговінням.

Найпершим поштовхом цьому повинен служити бібліотечний дизайн.

Вдалий інтер’єр, сучасні офісні меблі та бібліотечне устаткування, зручне розташування нової комп’ютерної техніки, професійно, грамотно підібрані яскраві матеріали книжкових виставок та тематичних поличок – основні складові оформлення наукової бібліотеки нашого вузу.

Значну увагу працівники книгозбірні приділяють оформленню її інтер’єрів, зокрема квітковому дизайну. Екзотичні рослини читального залу гуманітарних наук створює відчуття певної винятковості місцезнаходження читача, бажання вдихати запах століть, осягнути велич людського знання, помріяти, відпочити від щоденних турбот.

Співробітництво бібліотеки з художниками, народними умільцями, сприяє як рекламуванню бібліотечної діяльності, так і реалізації завдань естетичного та морального виховання студентів – майбутніх педагогів. Все це викликає позитивні емоції, виховує смак, дає можливість долучитися до прекрасного, цікаво провести свій вільний час, відчути творчий потенціал.

Дуже хороші слова свого часу сказав Микола Реріх, що «бібліотека – це місце роботи, і «храм думки», і науково-дослідницький центр, і лабораторія, і музей, і вища школа, і місце високих радощів, світ розуму і очей». Така думка є для нас стимулом до професійного вдосконалення та творчих пошуків. Саме творчий підхід працівників до всіх без винятку форм і методів роботи в бібліотеці університету сприяє формуванню духовно-моральних цінностей у наших читачів.

Працівники нашої бібліотеки – це здебільшого молоді люди, захоплені своєю роботою, вони володіють навичками критичного мислення, добре розуміють сутність та особливості бібліотечної роботи з користувачем. Анкетування, які неодноразово проводились у бібліотеці, засвідчують, що саме таким і хочуть бачити бібліотекаря наші студенти – сучасною людиною у всіх її проявах: інтелектуально-розвиненою, всебічно обізнаною, модно одягненою, красивою, привітною і завжди усміхненою.

Сучасний бібліотечно-інформаційний сервіс ставить на перше місце користувача як центральну постать, навколо якої концентрується вся увага. Необхідність виховання та розвитку особистості в кожному представникові молодого покоління накладає на бібліотеку додаткову відповідальність за формування навиків інтелектуальної праці, творчого розвитку внутрішнього світу студента, виховання почуття гордості за навчальний заклад, де він здобуває вищу освіту.

Студентам, викладачам, науковцям надається повна інформація про ресурси бібліотеки через систему електронного каталогу, що відображає увесь книжковий фонд, у складі якого налічується близько 20% наукових видань.

Провідне місце в роботі книгозбірні займає створення власних електронних інформаційних ресурсів: систематична картотека статей – аналітичний розпис періодичних видань та наукових збірників, тематичні списки та бібліографічні покажчики, продукція видавничого центру університету, методичні матеріали, наукові праці викладачів, електронні колекції кафедр, науковий журнал «Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка».

Забезпеченню навчального процесу і наукової діяльності університету, задоволенню інформаційних потреб користувачів сприяють наявні бази даних (БД станом на 01.11.2011р.):

Створюється фонд електронної бібліотеки, яка є універсальною за змістом і складається з різних видів документів. Формування колекцій ЕБ відбувається за рахунок електронних копій друкованих видань редакційно-видавничого центру університету, надання науковцями та співробітниками ЧНПУ електронних версій своїх публікацій, видань, отримання електронних документів із зовнішніх джерел (сайти в Інтернеті, електронних документів на оптичних компакт-дисках, обмін з іншими бібліотеками та навчальними закладами).

Складовою єдиного інформаційного середовища, до якого користувачі мають цілодобовий доступ, став веб-сайт бібліотеки, де розміщені всі вищезгадані джерела. Адже, враховуючи нестачу площин для збереження фонду, бібліотека орієнтується не на безмежне його збільшення, а на надання користувачам доступу до віддалених інформаційних ресурсів. З цією метою на сайті створено розділ «Інтернет-ресурси» за профілем університету.

На основі представлених на сайті книгозбірні ресурсів читач отримує вичерпну картину нашого інформаційного потенціалу.

Доступність інформації для вчених та студентів університету досягається через максимальне розкриття фондів і наближення до них користувачів, через вільний і необмежений доступ до всіх друкованих, електронних видань Наукової бібліотеки університету.

Змінюється суспільство, змінюється наш університет, додається роботи бібліотекарям. Проте завжди знаходимо час для невимушеного спілкування, цікавого обговорення різних тем, корисного відпочинку.

Прагнучи до професійного успіху, задоволення культурних потреб та забезпечення духового росту працівників, бібліотека започаткувала культурно-просвітницькі тури містами України, які передбачають відвідування мистецьких, культурно-історичних установ.

Зокрема в цьому році ми відвідали Києво-Печерську Лавру та всі монастирі м. Києва; Батурин (палац Кирила Розумовського); дружню країну Білорусь – бібліотеку імені Леніна (м. Гомель) і т.д..

В результаті багаторічної роботи в бібліотеці склалися певні традиції, наприклад відзначення професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек, – у формі «Дня відкритих дверей» (для студентів і всіх бажаючих).

За чашкою кави, в доброзичливій атмосфері можна було обмінятися думками, поспілкуватися.

Студенти та викладачі залучалися до конкурсів і отримували приємні сюрпризи. Можна було переглянути виставку з фонду рідкісної, цінної книги.

Ми впевнені, що коли палітра життя колективу насичена, розмаїта, тоді можна успішно працювати з молоддю, формувати її духовно-моральне обличчя, розвивати інтелект.

Мудрість розумного – то розуміння дороги своєї, – стверджує Книга Проповідей Соломонових Старого Завіту. Від усвідомлення нашого спільного шляху та взаємного розвитку університетів і бібліотек – творення інформаційного науково-освітнього простору залежить майбутній розвиток освіти й науки України, а отже її майбутнє.


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Березна, Т. Роль бібліотеки вищого навчального закладу в організації навчально-виховного процесу [Текст] / Т. Березна // Рід. шк. – 2007. - № 6. – С. 41–42.

  2. Борцова, Н. Н. Библиотека в информационном обеспечении учебной и научной деятельности вуза [Текст] / Н. Н. Борцова // Библиотековедение. – 2007. - № 2. – С. 51–53.

  3. Горовий, В. Бібліотеки: погляд у завтра [Текст] / В. Горовий // Бібл. вісн. – 2006. - № 5. – С. 3–7.

  4. Шилюк, О. Діяльність вузівської бібліотеки в умовах інформатизації суспільства [Текст] / О. Шилюк // Вища шк. – 2008. - № 5. – С. 52–54.

  5. Шкира, О. Бібліотека вищого навчального закладу як осередок духовного і культурного розвитку особистості [Текст] / О. Шкира // Бібл. планета. – 2006. - № 3. – С. 32–34.

  6. Ярошенко, Т. Університетська бібліотека в інформаційному суспільстві [Текст] / Т. Ярошенко // Бібл. форум України. – 2006. - № 2. – С. 34–36.






^ ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ


Аліференко Інна Михайлівна, директор Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка


^ Бакун Світлана Миколаївна, бібліотекар І категорії читальної зали гуманітарних наук Наукової бібліотеки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка


Ільченко Ірина Олександрівна, завідуюча відділом обслуговування бібліотеки Чернігівського державного технологічного університету


^ Карпенко Наталія Олександрівна, завідувач читальним залом періодичних видань Чернігівського державного інституту економіки та управління


Макаренко Ганна Вікторівна, спеціаліст І категорії наукової бібліотеки Чернігівського державного інституту економіки та управління


^ Макарова Ганна Григорівна, директор Наукової бібліотеки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка


Мартиненко Олена Володимирівна, редактор ІІ категорії наукової бібліотеки Чернігівського державного інституту економіки та управління


^ Мачача Світлана Михайлівна, завідувач сектором читальної зали гуманітарних наук Наукової бібліотеки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка


^ Мігрін Світлана Василівна, завідувач абонементу наукової літератури Наукової бібліотеки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка


^ Морозов Олександр Сергійович, завідувач Музею рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Вузівська бібліотека у формуванні і розвитку освітнього і наукового середовища університетського комплексу


Матеріали науково-практичної конференції

1 листопада 2011 року


Гол. ред. Г. Г. Макарова


Відп. ред. Л. Г. Ушак


Мовне редагування В. І. Кавінська


Уклад., комп’ютерна

верстка і дизайн В. Л. Полешко




Наукова бібліотека Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів 14013

тел./факс (04622) 3-70-64

e-mail: biblioteka@chgpu.edu.ua


3644991079377322.html
3645155755207675.html
3645258943650583.html
3645347845566998.html
3645497568784534.html